Особиста орієнтація освіти, що знаходить свій вияв у меті, змісті,
підходах, способах, організаційних формах навчання, передбачає забезпечення оптимальних
умов для різнобічного розвитку кожного учня, врахування його індивідуальних
особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення
самостійності в навчанні, самопізнанні й саморозвитку, а також розвитку мовного
чуття, мовленнєвих здібностей у чотирьох видах мовленнєвої діяльності.
Найвідомішими особистісно зорієнтованими технологіями, найбільш пристосованими
до сучасних освітніх умов, є система розливального навчання, групова форма
навчальної діяльності, технології формування творчої особистості, навчання як
дослідження тощо. Психологічне обґрунтування
системи розвивального навчання
дав Л. Виготський, орієнтуючи педагогів на таку організацію навчальної
діяльності, яка б здійснювалася в „зоні найближчого розвитку” кожного учня.
Технологічну основу такої організації навчання розробили В. Давидов і Д.
Ельконін. Нині в багатьох школах успішно впроваджується ця модель навчання
рідної мови.
