Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах,
що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина
творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових
ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним
переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому,
сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили
попередники”.
У наш час
спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких
психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери,
обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною
програмою дій, не може бути механічною.
Пріоритетним завданням
навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів,
зокрема творчих здібностей особистості.
У сучасних умовах гуманізації й
демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді
В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного
учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб
розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій
праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті;
пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо
закладене там природою.
Розвивати
творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно
самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють
свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей
більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти
процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати
ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати
його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення
постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
Найефективнішим
засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід
забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування
інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Створення
ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини –
основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з
них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань,
зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між
вчителем і учнем.
Часто в роботі вчителі – словесники надмірно
захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи
її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх
готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних
результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати
за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно
вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у
творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
У своїй роботі апробовую спосіб інтеграції окремих
елементів таких сучасних технологій навчання :
• Проектне навчання
• Особистісно зорієнтоване навчання.
Для того, щоб
така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику
кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від
теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.
Незважаючи на
розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності
залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок
демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а
гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з
ними;
• спрямовування діяльності не на клас в
цілому, а на особистість кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального
матеріалу на уроці.
Саме уникненню багатьох недоліків у
підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої
технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому
алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного
елемента до іншого.
Необхідно
опрацьовувати додаткову літературу, привчаючи до цього і своїх учнів. Підручник не єдине джерело інформації, тому варто вивчати різні погляди на
проблему із посібників, словників, довідників.
Новий матеріал можна подати дітям у вигляді блок-схем,
таблиць, малюнків. Урок узагальнення і систематизації знань можна створити у
формі проекту за допомогою учнів.
Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу
можна умовно поділити на два етапи :
І – бесіда, в якій переплітаються
мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового
матеріалу ( з підручника і слів учителя).
ІІ - повторний
виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло,
доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання
теми, пов’язавши його із опорним конспектом.
Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор:
1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє
прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється
живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції
щодо правильної побудови опори.
2. Аналізований навчальний матеріал( не
забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель
представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові
частини. Учні повинні "відновити" схему, користуючись правилом у
підручнику.
3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує
на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів –
"перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для
ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома за власноруч складеною схемою учні
готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.
5. Учні отримують випереджувальне завдання:
самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці
декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя,
пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна
подача нової теми.
Як бачимо, поступово учні привчаються до
роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме
творчий підхід.
Учні "малюють" основні теоретичні
поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються
"сонечка", "хмарки", "чарівні квіти".
Така робота розвиває у дітей навички аналізу
та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу
акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.
Такий підхід дозволяє практикувати систему
уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями
системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості,
формування мовленнєвої компетенції. Особистість учня з об’єкта навчання
перетворюється на головну фігуру.
Організована таким чином робота сприяє
підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість (
запитати у свого товариша значно простіше, ніж у вчителя), дає змогу кожному
учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є
дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал
прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні
(змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм»,
«Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.
Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери
доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб
зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,
виявити здібність до творчості.
Вміле застосування інноваційних форм роботи,
на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для
цього визначила такий алгоритм:
визначити рівень підготовленості класу до
сприйняття тієї чи іншої технології;
провести достатню попередню підготовку;
забезпечити послідовність в освоєнні учнями
певних прийомів роботи;
дати учням інструктивні матеріали.
Як зразок, пропоную фрагмент уроку у 8 класі.
Тема: "Звертання"
Кожна група отримує завдання, після його
виконання звітує перед класом. Разом робимо висновки, узагальнення, які
записуємо в зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити
граматичні основи. Зробити висновок щодо постановки розділових знаків у
реченнях зі звертаннями.
Пусти мене, старий діду,
на вулицю погулять…
"Матінко моя!..- кричить
Дмитрик.- Матінко!"
Язиче, язиче, лихо тебе кличе.
Ой дівчино, шумить гай…
Цвіти, розвивайся, Україно!
Ану, діти, до роботи.
2 група – Поставити розділові знаки, вказати
вид звертання. Зробити висновок.
Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
Засмійся Матвійку дам копійку.
Ой сину мій сину сину молоденький де нічку
пробував?
Не плач не журися молодий козаче.
Спи ж ти малесенький пізній -бо час…
Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок
про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)
Неправильно Правильно
Петенька, йди сюди! Петрику (Петрусю ), підійди сюди!
Ой ти, мій котик! Ой ти, мій котику!
Андрюшка, відкрий очі – вже
Андрійку, розплющ очі - вже ранок!
ранок!
Анічка, поділи грушу пополам! Ганнусю, поділи грушку навпіл!
Ох ти ж, моя куколка! Ох ти ж , моя лялечко!
Дєвочкu, осторожно! Дівчатка, обережно!
Пробач мене, дедушка, умоляю! Пробач мені, дідусю, благаю!
Шофер, притормозіть, будь
Пане водій, пригальмуйте, будь
ласка!
ласка!
Вибачаюсь тьотя, яка слідуючазупинка? Вибачте будь ласка), тітонько,
яка наступ на зупинка?
Будьте добрі, дядя, подвиньтесь! Будь ласка (прошу Вас), будьте
добрі, посуньтеся!
Пацан, до якої години працює Агов, юначе, до котрої години
общественний транспорт? працює громадський
транспорт?
Часто використовую різні форми роботи в парах:
"Взаємоінтерв'ю", "Взаємоперевірка".
Важливою проблемою є те, що учні розглядають
знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть
мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме
активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити
дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність
або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на
уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр
( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – мама",
" Я – тато", " Я – Президент Укрїни).
Важливим є спілкування, співпраця
вчителя і учнів на уроці.
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати
разом – це успіх.
Генрі Форд
Перефразовуючи вислів "Як назвеш
корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так
він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту.
Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та
доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний
настрій учнів на роботу. Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні
інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня:
фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність
власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне
сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
На уроках застосовую такі стратегії, як:
"Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий
штурм", "Метод ПРЕС","Мнемотур","Дерево
рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан.
На уроці шляхом інтеграції вказаних вище
технологій прагну розвивати критичне мислення учнів- зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і
протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень
та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш
адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень
показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував
критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що
захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають
критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з
метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку
Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або
точності чогось.
Орієнтація на критичне мислення передбачає
передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен
учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про
явище в контексті навчальної програми.
Необхідно врахувати й те, що критичне мислення
завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто
навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення,
ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у
цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних)
відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін
знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів
прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.
Серед багатьох методів роботи , які стимулюють
інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання
проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів
(першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).
В основі проекту лежить дослідження певної
проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже
відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі
теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони
свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб
самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових,
заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували мої учні,
обиралися ними за бажанням. Тобто
опрацьовувався матеріал, який викликав
зацікавлення. З учнями 9 класу ми презентували проект „І.П.Котляревський
– зачинатель нової української літератури», «Поезія М.Шевельова».
Інтеграція сучасних педагогічних технологій
інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі
постійного розвитку критичного мислення учнів та творча співпраця учитель-учень дасть змогу розвивати творчі
здібності, отже, формувати творчу особистість учня.
